- зшити
- —————————————————————————————зши́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зшити — див. зшивати … Український тлумачний словник
зшити — [ш:и/тие] ш:и/йу, ш:и/йеиш; нак. ш:ий, ш:и/йтеи … Орфоепічний словник української мови
зметати — а/ю, а/єш, док., перех., крав. Зшити що небудь великими стібками, готуючи до примірки. •• Змета/ти на живу/ ни/тку зшити як небудь, аби трималося … Український тлумачний словник
зшивати — а/ю, а/єш, недок., зши/ти, зши/ю, зши/єш, док., перех. 1) Шиючи, з єднувати окремі частини, краї чого небудь. Зшити краї рани. 2) тільки док. Виготовити шиттям; пошити … Український тлумачний словник
зшитий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зшити. •• Не до ладу/ кро/єний (розм. кра/яний), та мі/цно зши/тий хто про незграбну, але фізично міцну, сильну людину … Український тлумачний словник
зшиття — я/, с. Дія за знач. зшити … Український тлумачний словник
позшивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зшити, з єднати, шиючи (все чи багато чого небудь, у багатьох місцях). 2) рідко. Виготовити що небудь, зшиваючи докупи шматки, клапті і т. ін … Український тлумачний словник
зметати — дієслово доконаного виду зшити … Орфографічний словник української мови
наметати — 1 дієслово доконаного виду зшити наметати 2 дієслово доконаного виду накидати; народити про тварин … Орфографічний словник української мови
пошити — 1 дієслово доконаного виду зшити пошити 2 дієслово доконаного виду покрити соломою; вважати кого небудь належним до певної групи людей перен. розм … Орфографічний словник української мови